Морські поставки сирої нафти з Росії досягли найвищого рівня за останні два з половиною роки. За даними Bloomberg, які ґрунтуються на відстеженні руху танкерів, у середньому за чотири тижні до жовтня 2025 року обсяги експорту склали 3,82 млн барелів на день. Це на 80 тисяч барелів більше, ніж за попередній аналогічний період. Також це найвищий показник із травня 2023 року.

Упродовж чотирьох тижнів щодня з російських портів вирушали 35 суден із нафтою, що лише на одне судно менше від рекордного показника, зафіксованого на початку 2022 року. За тиждень до 19 жовтня 34 танкери відвантажили 25,88 млн барелів російської сирої нафти — майже стільки ж, як і попереднього тижня, коли 35 суден доставили 27,2 млн барелів.

Що стоїть за зростанням експорту

Попри дію санкцій і геополітичну напруженість, Росія продовжує активно адаптовувати свої маршрути поставок. Основна частина експорту нині прямує до країн Азії, передусім Китаю та Індії. Експерти зазначають, що Москва знаходить нові логістичні схеми, щоб обійти обмеження Заходу, використовуючи «тіньовий флот» і змішані перевантаження у відкритому морі.

Вплив на ринок

Аналітики вважають, що зростання російських поставок може стримувати підвищення світових цін на нафту, адже пропозиція на ринку залишається високою. Разом із тим, російські порти вже працюють майже на межі своїх технічних можливостей, тому подальше збільшення обсягів експорту може бути складним без нових інвестицій у транспортну інфраструктуру.

Чи працюють санкції проти російських морських перевезень нафти?

Після початку повномасштабної війни проти України Захід запровадив низку санкцій проти російського енергетичного сектору, зокрема цінові обмеження на нафту. Проте дані Bloomberg свідчать: експорт сирої нафти морем залишається одним із головних джерел валютних надходжень до бюджету РФ.

Попри масштабні міжнародні санкції, Росія змогла частково зберегти обсяги морського експорту сирої нафти. Дані аналітичних агентств, зокрема Bloomberg та CREA, свідчать: обмеження вплинули на прибутковість, але не призвели до суттєвого скорочення обсягів поставок.

Санкції діють, але не блокують

Після запровадження цінової стелі країн G7 (60 доларів за барель) і заборони на морські поставки до ЄС, Росія втратила частину європейського ринку. Західні страхові компанії та судновласники відмовилися обслуговувати російські вантажі, що зробило транспортування дорожчим і складнішим.

Однак ефект санкцій виявився обмеженим: уже з другої половини 2023 року Москва переорієнтувалася на Азію та створила власну логістичну інфраструктуру.

Тіньовий флот і нові маршрути

Одним із ключових інструментів обходу санкцій став так званий «тіньовий флот» — сотні старих танкерів під «зручними прапорами» Панами, Ліберії чи Маршаллових Островів. Вони не користуються західним страхуванням і часто змінюють назви або власників, щоб ускладнити відстеження.

Ці судна активно постачають нафту до Індії, Китаю, Туреччини, ОАЕ та Малайзії — країн, які не приєдналися до цінової стелі. У результаті Росія зберігає високий рівень експорту, хоч і з суттєвими знижками до світових цін.

За оцінками аналітиків, у 2023 році доходи РФ від продажу нафти впали приблизно на 30% у порівнянні з 2021-м. Проте вже у 2025 році середній обсяг морських поставок перевищив 3,8 млн барелів на день, що майже відповідає довоєнному рівню.

Іншими словами, Росія продає майже стільки ж нафти, але дешевше. Це знижує бюджетні надходження, але не зупиняє експортну діяльність.

Нещодавно ми писали про те, що G7 планує позбавити Росію $80 млрд на рік, аби підірвати військову економіку Кремля. Але експерти вважають, що справжній ефект можливий лише у разі посилення контролю за «тіньовим флотом» і заборони входу таких суден до портів ЄС та США. Також необхідно суворіше дотримуватись цінової межі покупцями, координації дій із великими азійськими споживачами, зокрема Індією та Китаєм. Але світова ситуація свідчить, що це майже не можливо. Без цих кроків санкційний тиск залишатиметься відносним і не зможе повністю обмежити російські морські перевезення.