Психотерапія сьогодні – мода чи життєва необхідність?

Ще кілька років тому звернення до психотерапевта в Україні часто викликало скептичні погляди. “Навіщо?”, “Мені й так нормально”, “Я не божевільний” – це були поширені реакції.

Психотерапія сприймалася як щось “західне”, модне, привілейоване. Вона не вписувалась у звичну українську культуру мовчазного терпіння, де внутрішній біль годиться приховувати, а не проговорювати.

 Однак усе змінилося.

  Після 24 лютого 2022 року мільйони українців опинилися в реальності, яку раніше бачили лише в кіно чи книжках з історії. Війна принесла не лише фізичну руйнацію, а й глибоку психологічну травму, яку не завжди можна побачити неозброєним оком.

Тривога як нова норма

Стан, який ще вчора вважався винятком – панічні атаки, безсоння, депресія – сьогодні для багатьох став щоденною реальністю. Люди живуть у постійному напруженні, очікуючи повітряної тривоги, втрати зв’язку з рідними або новин зі фронту. У родинах загиблих – невимовне горе. У переселенців – втрата дому та опори. У дітей – тривога, яку вони не можуть пояснити словами.

Однак усе змінилося. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року мільйони українців опинилися в реальності, яку раніше бачили лише в кіно чи книжках з історії. Війна принесла не лише фізичну руйнацію, а й глибоку психологічну травму, яку не завжди можна побачити неозброєним оком.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на жовтень 2024 року 46% українців повідомили про проблеми з психічним здоров’ям через війну. Крім того, 68% українців зазначили, що їхній загальний стан здоров’я погіршився порівняно з довоєнним періодом.

Міністерство охорони здоров’я України прогнозує, що близько 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної підтримки через пережите, зокрема 3–4 мільйонам з них знадобиться медикаментозне лікування. Джерело: Слово і Діло

Культура мовчання – найбільша загроза

Українське суспільство багато років жило у звичці терпіти. Проте ця стратегія перестає працювати. Внутрішні рани, не проговорені, не зцілені, можуть зруйнувати людину зсередини. Саме тут психотерапія – не просто підтримка, а засіб збереження цілісності особистості.

Сьогодні українці дедалі більше звертаються до фахівців. Згідно з дослідженням програми “Ти як?”, частка тих, хто вже звертається до психологів або психотерапевтів, збільшилась із 7% у 2022 році до 17% на початку 2025 року. Водночас відсоток тих, хто категорично не планує звертатися за такою допомогою, зменшився з 46% у 2022 році до 22% у 2025 році.

Що саме “працює” у терапії?

Психотерапія – не один єдиний підхід. Існує багато шкіл, методів і технік, кожна з яких може бути ефективною для різних людей:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – ефективна при тривожних розладах, депресії, ПТСР. Допомагає змінювати деструктивні мисленнєві патерни.
• Психодинамічна терапія – фокусується на глибоких внутрішніх конфліктах, несвідомих процесах, часто пов’язаних із дитинством.
• Гештальт-терапія – допомагає проживати емоції “тут і тепер”, формувати усвідомленість і особистісні межі.
• Тілесно-орієнтована терапія – працює з тілом, що особливо актуально при соматичних симптомах тривоги чи травматичних переживаннях.
• Травмафокусована терапія (наприклад, EMDR) – спеціально розроблена для роботи з ПТСР, бойовими та цивільними травмами.
• Сімейна та системна терапія – дозволяє розглядати проблеми в контексті сім’ї, родинних відносин, важлива при адаптації до нових обставин, втрат.
• Екзистенційна терапія – допомагає осмислити втрату, сенс життя в умовах, де старі орієнтири зникли.

 Цей спектр – не про моду. Це – про індивідуальний шлях до внутрішньої рівноваги. І завдання терапевта – знайти той метод, який дійсно допоможе конкретній людині.

“Попса” чи популяризація?

 Зі зростанням інтересу до психотерапії з’явилися й небезпеки. У соцмережах розквітають “ментальні тренери”, коучі, гуру без освіти. Це породжує плутанину і знецінює справжню фахову допомогу. Водночас, популяризація теми психічного здоров’я – це безумовний плюс. Люди починають говорити, шукати підтримку, вчитися слухати себе.

Психотерапія – це про майбутнє

 Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Але ми точно знаємо: вона вже змінила нас. І зараз, як ніколи, важливо вчитися говорити про себе, про свій біль, про свої межі. Психотерапія вчить не бути “зручним”, а бути чесним – із собою та з іншими. Вона допомагає не загубити себе в буремних подіях.

 Тож чи є психотерапія модою? Можливо, для когось. Але для більшості українців вона стала тим, що допомагає витримати, вистояти і жити далі. А це – вже не мода. Це – необхідність.

Де шукати допомогу?

Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці, але не маєте змоги звернутися до приватного спеціаліста – є сервіси, де допомогу можна отримати безкоштовно або за донейшн:

• Платформа “Розкажи мені” – com.ua

Онлайн-консультації з фаховими психологами для дорослих та дітей.

• Психологічна допомога для ветеранів, військових і їхніх родин – net Каталог перевірених спеціалістів, які працюють з військовими, ПТСР, втратою.
• Платформа “Австрійська служба допомоги” (Hilfswerk) – in.ua

Безкоштовна онлайн-терапія українською та англійською. Підтримка фахівців із Європи.

• UA MH (Ukrainian Mental Health Initiative) – міжнародна ініціатива для тих, хто шукає психолога онлайн українською. (https://www.uamentalhelp.org )
• Небайдужє – всеукраїнська волонтерська ініціатива. (https://небайдуже.укр/ )
• TEENERGIZER! – підтримка підлітків та молоді. (https://teenergizer.org/ )
• РАЗОМ – соціальний проєкт для переселенців. (https://razom.live/ )
• ПОРУЧ – фаховий проект психологічної підтримки для біженців з України. (https://poruch.me/ )