Для тих, хто стежить за глобальною геополітикою, це поганий знак. В умовах поточної міжнародної напруженості багато хто сподівався, що Індія стане союзником у стратегічному протистоянні з великими авторитарними державами. Завдяки величезним людським ресурсам і сильному флоту, ця країна могла зіграти ключову роль на світовій арені.
Якщо ж Китай та Індія почнуть ділити сфери впливу і будувати союзні відносини, протистояти їхній могутності стане вкрай складно. Обидві країни мають у своєму розпорядженні величезну кількість людей, готових до самовідданих дій, а також розвинені військові можливості як на суші, так і на морі.
З точки зору геополітичної стратегії, зміцнення китайсько-індійського союзу може створити сприятливі умови для активізації конфліктів в інших регіонах. Росія, наприклад, може зосередитися на Європі, тоді як Індія посилюватиме свій вплив в Індійському океані та на Близькому Сході, а Китай отримає можливість зміцнити позиції в Тихоокеанському регіоні, включно з контролем над спірними островами і тиском на Японію.
Варто підкреслити, що це не заклик до війни і не пророцтво її неминучого початку. Однак лідери великих авторитарних держав старіють, їхні амбіції досягають піку за останні десятиліття, а стара світова система поступово руйнується. Якщо їхня мета – створення нового однополярного світу в Азії, можливості для реалізації таких планів можуть бути як ніколи сприятливими.