Нещодавно, Директор Служби військової розвідки скандинавської країни Томас Аренкіль на пресконференції в Копенгагені заявив, що Росія веде гібридну війну проти Данії.
А міністр оборони Данії допустив нові гібридні атаки в майбутньому. Цитата. “Росія веде гібридну війну проти Данії, тому що хоче створити невизначеність”, – сказав Аренкіль, – коментує Bloomberg. За його словами, Росія використовує засоби, застосування яких “було б немислимим” до війни в Україні, передає TV2.
“Росія хоче, щоб ми повірили в неминучість загрози війни”, – вважає Аренкіль.
Директор данської розвідки вважає, що мета Росії – змістити межу застосування статті договору НАТО про колективну оборону: “Росія не зацікавлена в розв’язанні справжньої війни проти нас. Але коли мова заходить про гібридні загрози, грань між тим, що є нападом, а що ні, поступово стирається”.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен на тій самій пресконференції зазначив, що очікує на нові гібридні атаки на Європу. За його словами, наступною атакою на Данію можуть бути не БПЛА, а кібератака.
У доповіді, яку Служба військової розвідки Данії опублікувала минулої п’ятниці, зазначено про високу загрозу диверсій проти данських військових і військових провокацій проти країн НАТО. Як середню загрозу автори доповіді оцінили можливість руйнівних кібератак. Але, в той же час, автори стверджують, що ймовірності прямого військового нападу Росії на Данію зараз немає.
Чи може бути війна?
У вересні Данія кілька разів була змушена закривати аеропорти через невідомі дрони. Схожі інциденти сталися і в інших країнах Від початку вересня про появу над своїми територіями, військовими об’єктами та аеропортами невпізнаних безпілотників повідомляли також Франція, Норвегія, Германія и Швеція.
Російський президент і міжнародний терорист Володимир Путін напередодні в жартівливій формі прокоментував публікації про можливу причетність Росії до запуску цих дронів. Він сказав, що “не буде більше” посилати БПЛА “ні до Франції, ні до Данії… у Копенгаген… Куди ще долітають?”. Також він припустив, що дрони в Данії з’явилися, тому що “розважаються люди, які до цього розважалися з приводу непізнаних літаючих об’єктів”. “Там стільки диваків…” – сказав Путін.
Ризики України та цілі Путіна
Потрібно розуміти, що Данія стала одним із головних донорів військової допомоги Україні, виділяючи на це 2,9% ВВП. Це найвищий показник серед усіх союзників Києва, писав Bloomberg. Колумніст агентства Марк Чемпіон вважає, що це може пояснювати, чому Данія поряд із прифронтовими Польщею і Румунією стала об’єктом вторгнень дронів.
Але головна ідея Путіна погялгає в тому, что б посіяти паніку в середині країни та дестабілізувати процеси прийняття рішень, особливо про допомогу Україні.
Коли ти виділяєть гроші на домомогу, але війна йде не на території твоєї країни, не страждає економіка, інфраструктура, не гинуть військові та мирні жителі – це всеодно не твоя війна. Попри гучні заяви та теплі партнерські відносини – це не твоя війна. І керівництво Росії це розуміє якнайкраще.
Відчувши на собі закрозу, адміністрація країни може піддітись паніці населення та зменшити війському допомогу Україні, прагнучи захистити себе, навіть без прямого військового вторгення. Знаючи досить слабкі європейські позиції та стиль життя Європи, Путін ставить саме ці цілі перед своєю армію, випробовуючи спочатку можливості ППО та реакцію влади на повітряне вторгення дронів.
Поки що, реакції та заяви суміжні до прагматичної реакції, але тільки словами. В повітря піднімаються літаки, мають деякі успіхі у збитті дронів, але аеропорти вже закриті, логістичні процеси порушуються та ускладнюються. Тому, скоріш за все, росіяни будуть активно продовжувати гібрідну війну.
